- Kuba
- Uncategorised
- Перегляди: 7457
Ми багато говоримо про стратегічне управління, або ж менеджмент, але що саме ми маємо на увазі? Відправною точкою нашої книги є таке спостереження: управлінець в публічній установі повинен знаходити баланс між трьома відмінними групами цілей: цілями держави та суспільства, цілями своєї установи та цілями власної професійної кар’єри. «Адміністратегія» пропонує практичний план поєднання цих трьох груп цілей.
Наш підхід напевно буде сприйнятий без ентузіазму особами з традиційними поглядами на адміністрацію. Зазвичай, вони твердять, що лише перший з цих трьох вимірів, тобто держава та суспільство, гідний уваги. Другий (конкретна установа) є вже дещо підозрілим, в той час як третій (індивідуальна кар’єра) відразу відкидається, як негідний державного службовця.
Замисліться, наскільки парадоксальним є таке бачення. Це все одно, якби попросити менеджерів надзвичайно успішних компаній, щоб ті дбали лише і виключно про світову економіку. Такий підхід всім здався би контрпродуктивним, насамперед, тому, що економіка – це власне і є сукупність компаній, що досягають успіху, а успіх компанії, у свою чергу, вимагає професійних і відданих менеджерів й працівників. В нашій книзі ми стверджуємо, що адміністрація, щоб бути здатною постачати публічні блага, повинна складатися з успішних інститутів, управлінці в яких пишаються визнанням і відчувають, що реалізують себе як професіонали, і що якісне стратегічне управління здатне допомогти досягти такої оптимальної ситуації.
Декотрі з наших читачів замислюються, чи стратегічне управління взагалі можливе в публічному секторі. Зрештою, довгі переліки цілей, досягнення яких покладене на наші публічні інститути, здаються нам неминучим тягарем з огляду на численні накази та розпорядження, які регулюють діяльність цих інститутів. Чи можемо ми отак просто не зважати на частину з них, щоб зосередитися на стратегічних пріоритетах? Звісно ж ні. Стратегія в публічній установі полягає не в простому відкиданні завдань, які вона зобов’язана реалізовувати. Однак наші дослідження демонструють, що публічні управлінці можуть «моніторити» низькопріоритетні завдання з мінімальним використанням ресурсів, водночас зосереджуючи свою увагу на тих пріоритетах, які створюють цінності. В нашій книзі ми представляємо «План битви» – простий інструмент, що допоможе Вам визначити найважливіші пріоритети й одночасно тримати під контролем всі інші завдання, які повинна виконувати Ваша організація.
Якщо Ви – мер чи сільський голова, то Ви повинні виконувати безліч завдань. І хоча виконати треба всі, практика показує, що деякі з них все одно набувають більшої важливості й вимагають Вашого прямого залучення, в той час як інші відходять на другий план і виконуються Вашими працівниками.
Ми написали «Адміністратегію», щоб допомогти Вам краще визначати завдання, якими Ви повинні займатися особисто, і ті, які можна доручити іншим. Цьому ми присвячуємо всю першу частину книги. Друга частина «Адміністратегії» стосується натомість того, як використовувати свої ресурси – Вашу команду та «інфраструктури знання» – а також операційну діяльність, щоб успішно досягати пріоритетних цілей. В «Адміністратегії» ми доступною мовою викладаємо найкращі практики й інструменти успішного управління, пристосовуючи їх до специфіки діяльності публічного сектору.
В нашій країні працівники публічного сектору віддавна поділяються на дві групи: тих, що займають політичні посади, та позаполітичних чиновників. Тобто, з одного боку – це міністри, їхні заступники, голови адміністрацій, мери чи сільські голови, а з іншого – директори департаментів або відділів в центральних органах влади чи в місцевому самоврядуванні, а також керівники центральних агентств.
Вся ця система спроектована так, щоб обидві групи не виходили за межі своїх ролей. В найбільш широкому сенсі, політики визначають цілі діяльності, а чиновники їх реалізовують. І хоч в теорії можна знайти досить переконливі обґрунтування для захисту такого поділу, на практиці, як доводять численні спостереження, він є штучним і неконструктивним.
По-перше, виклики, перед якими сьогодні стоїть публічний сектор, вимагають рішень, котрі, з одного боку, повинні виходити з політичних реалій, але з іншого – мають також брати до уваги досвід їх впровадження. Вирішення конкретної проблеми від моменту постановки діагнозу до впровадження рішення вимагає тісної співпраці всіх осіб, обізнаних на ній, незалежно від того, аполітичні експерти це чи політики. І на практиці така співпраця відбувається. Чиновники активно беруть участь у визначенні цілей, а політики підтримують (або ж гальмують) досягнення цих цілей. По-друге, щоб діяти ефективно, як чиновники, так і політики, повинні бути, насамперед, здібними менеджерами. Реальність демонструє, що і першим, і другим бракує знань та добрих практик в цій сфері. Адресуючи нашу книгу «публічним менеджерам», ми звертаємося до всіх, хто керує яким-небудь елементом публічного сектору.
Як директор школи, Ви маєте величезний вплив на навколишній світ, на освіту сотень і тисяч дітей, від якої залежить їхнє майбутнє. Що потрібно робити, щоб школа, по-перше, була середовищем, сприятливим для найповнішого розвитку учнів та їхніх талантів, по-друге, бажаним місцем творчої праці та самореалізації для вчителів і вихователів, по-третє, простором плідної співпраці з батьками в процесі виховання молодшого покоління, і, нарешті, по-четверте, важливим і цінованим партнером органів місцевого самоврядування та громади?
Узгодження цих аспектів – це справжній виклик! Воно вимагає мудрості, досвіду, але також конкретних менеджерських навичок і перевірених інструментів, котрі допоможуть сконцентруватися на найважливіших для школи справах. Ми написали «Адміністратегію», щоб допомогти Вам впорядковувати всі напрями діяльності, вибирати пріоритети, успішно керувати Вашою школою та впроваджувати рішення, які створюють цінність для зацікавлених сторін. Озброюючи Вас низкою конкретних навичок, ми прагнемо також додати Вам впевненості у собі. Віримо, що Ви добре впораєтеся!
Робота керівника департаменту чи начальника відділу – це винятково важке завдання в умовах нашої адміністрації. Адже потрібно одночасно керувати «донизу», мотивуючи свою команду до діяльності, і «вгору», тобто дбати про стосунки зі своїм керівництвом та свою подальшу кар’єру. В «Адміністратегії» в доступній манері описані найкращі світові практики, які допоможуть Вам досягти успіху на обидвох напрямах.
«Адміністратегія» написана доступною мовою і має чітку структуру. Кожний розділ ідеально підходить для використання як матеріал до занять. Навіть більше, чимало з наведених в книзі кейсів дозволять викладачу провести цікаві практичні заняття.
Лікарня, державна чи комунальна, – це чудовий зразок публічної організації, заснованої на знанні.
Послуги, які надаються в них, базуються на вузькоспеціалізованих знаннях та досвіді лікарів і медичних сестер. Наслідки надання медичних послуг, особливо в публічному секторі, також оцінюється крізь призму багатьох критеріїв, включно з такими як принципи медичної науки, враження пацієнта та фінансові обмеження системи.
Чимало з цих проблем наша система охорони здоров’я намагається вирішити шляхом впровадження конкретних процедур та стандартів. Однак багато менеджерів у сфері охорони здоров’я бачать і обмеженість такого підходу. Як ми пишемо в «Адміністратегії», справжній управлінський виклик починається там, де закінчуються усталені процедури та прості критерії. Наша книга показує, як крок за кроком будувати організацію, в якій професійний персонал буде день за днем працювати максимально ефективно.
Звісно, так! Як депутат Ви берете участь у процесах прийняття дуже важливих рішень. Від їхніх наслідків часто залежить якість життя тисяч, якщо не мільйонів, людей. Тому так важливо, щоб Ви постійно розвивали свої компетенції в сфері, яку ми в книзі називаємо «добрі рішення».
Чи проблема, якою Ви власне займаєтеся в міській чи сільській раді, є насправді проблемою, яку можна вирішити на рівні області, міста, району, муніципалітету чи сільської ради? В «Адміністратегії» ми вказуємо на численні приклади «проблем», які стоять на порядку денному публічного сектору на різних його рівнях, але які по суті не є проблемами та на які, отже, не варто марнувати зусилля і час
Інше питання – які альтернативні рішення можна використати, щоб вирішити конкретну проблему, і яку з альтернатив обрати? В «Адміністратегії» ми багато разів підкреслюємо важливисть того, що процес прийняття рішень повинен базуватися на фактах та аналізі надійних даних. Як зрозуміти, чи проект рішення заснований на нічим не обґрунтованих, ідеологічних переконань, чи він підтверджується результатами ретельного аналізу даних? Як зрозуміти, що інколи такий аналіз, проведення якого вимагає чималих ресурсів, взагалі не має сенсу? Якщо Ви – депутат, то ми заохочуємо Вас прочитати «Адміністратегією». Так ми допоможемо Вам краще служити місцевим громадам і вносити фактичний, цінний вклад в їхній розвиток.
Якщо Ви суддя, генеральний прокурор або начальник поліції, то безсумнівно Ви маєте величезний досвід у сфері правової системи та методів її захисту. Однак значна частина Вашої роботи не стосується виключно юридичних питань чи боротьби зі злочинністю. Адже в своїй праці Ви мусите, насамперед, керувати групою фахівців, часто висококваліфікованих. А керування колективом суддів чи прокурорів з багаторічним досвідом, а часто й з чималеньким еґо, – це унікальний виклик. Очевидно, що з часом Ви виробите свої власні техніки управління, але «Адміністратегія» допоможе Вам систематизувати ці знання. Окрім того, книга в доступний спосіб представляє кращі практики в сфері управління організаціями, заснованими на знанні, тобто саме такими як Ваш суд чи прокуратура.
Слово «стратегія» має не найкращу репутацію в публічній адміністрації. Найчастіше воно асоціюється із пухким звітом, відкладеним на полицю і вкритим товстим шаром пилу. Одна з причин такої асоціації – це занадто вузька дефініція стратегії. Стратегія – це не документ, що визначає загальні довготермінові цілі, а радше цілісний план творчої конвертації ресурсів Вашої організації у конкретні результати. Іншими словами, невіддільною складовою стратегічного управління є Ваші можливості в сфері інтегрування Вашого колективу, знань та ключових процесів навколо Ваших стратегічних цілей. Це особливо важливо у випадку інститутів публічного сектору, що часто ставлять перед собою амбітні загальні цілі, хоч при цьому їхня щоденна діяльність має мало спільного з реалізацією цих цілей. «Адміністратегія» надає Вам конкретні інструменти, щоб усунути цю шкідливу невідповідність. В нашій книзі ми обговорюємо 30 можливих кроків, які допоможуть Вам запровадити таку стратегічну інтеграцію у Вашій установі.
Навіть якщо Ви – не публічний управлінець, Вам треба прочитати нашу книгу, щоб зрозуміти, чого потребують публічні управлінці для досягнення успіхів. Базовою ідеєю «Адміністратегії» є переконання, що держава не повинна прагнути робити все для всіх. Коли ж вона регулює якусь сферу суспільного життя або надає послуги, то вона повинна робити це творчо, на високому рівні й з орієнтацією на потреби клієнтів, тобто громадян.
Уявіть собі, що публічні інститути – від міністерств до місцевої школи – діють, спираючись на три принципи: креативність, якість та орієнтація на клієнта. Наше щоденне життя як платників податків, працівників, підприємців, сторін в судовому розгляді, пацієнтів, учнів та їхніх батьків, тобто всіх нас, могло б виглядати цілком інакше. Всі ми зацікавлені в «Адміністратегії»!
Слід почати з того, щоб помічати та підтримувати тих публічних управлінців, які вже сьогодні досягають успіхів незалежно від того, чи Ви поділяєте їхні політичні погляди. Тут, в Центрально та Східній Європі, ми маємо схильність, говорячи про публічний сектор, скаржитися або цинічно коментувати його. Практично завжди, коли ми згадуємо публічну адміністрацію, ми робимо це, щоб вказати на її некомпетентність чи корумпованість.
Тим часом, в нашому житті дуже багато речей, які залежать від якісної роботи публічного сектору. Чи виникали у Вас якісь проблеми, при сплаті прибуткового податку он-лайн? Чи у Вашому місті добре працює каналізація? Чи можете Ви розраховувати на приїзд швидкої допомоги у випадку ДТП? Чи Ваша дитина вже може сказати кілька слів англійською? Можливо це тому, що у неї хороша вчителька в місцевій школі? Чи Ваша операція пройшла успішно? Спробую вгадати: Вам робили її в державній клініці? За цими досягненнями стоять конкретні люди: мери, директори державних шкіл чи лікарень, сотні й тисячі державних службовців, які працюють в міністерствах і регуляторних органах. Тож присвятіть визнанню якості їхньої праці хоча б стільки ж часу, скільки присвячуєте скаргам на проблеми, коли вони виникають.
Що спільного між міністерствами, регуляторними агентствами, міськими радами та судами? Наша інстинктивна відповідь – всі вони є владними інститутами, всі вони належать до публічного сектору, що навіює страх. Але існує й інша можлива відповідь на це питання. Те, що об’єднує всі ці інституції, – це факт, що їхня діяльність базується на знанні. Це означає, що вони належать до групи інститутів, які виробляють нематеріальні блага завдяки, насамперед, креативності та мудрості своїх співробітників – робітників інтелектуальної праці.
Стратегічне мислення повинно збільшувати, а не зменшувати Ваші шанси на те, щоб не лише вижити на посаді управлінця в публічному секторі, але й досягти на ній успіху. Саме тому в нашій книзі ми дуже ретельно з’ясовуємо, як публічному управлінцю знайти рівновагу між тим, що добре для держави і суспільства, з тим, що необхідне для виживання в часи політичної турбулентності. Наші дослідження демонструють, що найгірше ведеться тим публічним управлінцям, які є або радикальними технократами-ідеалістами, або політичними циніками. Зрозуміло, що спрацьовує не кожне поєднання технократичної прозорливості та політичних розрахунків. Тому, визначаючи свою стратегію, Ви повинні почати від того, що має для Вас сенс, а потім відсіяти зайве, виходячи з реалістичності та політичних умов. Наприкінці Ви повинні зіставити свої думки з інтересами безпосередніх клієнтів своєї організації, оскільки вони часто мають великі знання у сфері Вашої діяльності й тому, що з ними треба буде працювати на подальших етапах. В першій частині нашої книги Ви знайдете конкретні методи управління цими трьома вимірами публічної цінності (добрими рішеннями, політичною підтримкою та задоволеністю клієнтів), а також численні кейс-стаді з нашого регіону.
АДМІНІСТРАТЕГІЯ: РОЗВИТОК СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УРЯДОВИХ ІНСТИТУТАХ
|
Інститут Аллергенда у співпраці з Центрально-Європейський університетом (Угорщина), Mesa10 (Словаччина) та Центром політико-правових реформ (Україна) отримали від Міжнародного Вишеградського фонду .“підтримку в реалізації проекту «Адміністратегія: розвиток стратегічного управління в урядових інститутах країн Вишеградської четвірки та України».
Поєднуючи глибокі дослідження в десятках урядових установ країн Центральної і Східної Європи з демонстрацією найкращих світових практик, «Адміністратегія» пропонує покрокові рекомендації, як успішно керувати урядовою установою, водночас розвиваючи власну кар’єру.
«Адміністратегія» – це також запрошення ще раз замислитися над деякими вкоріненими парадигмами публічного адміністрування. Створити чудову лікарню, розвивати країну чи місто, підтримувати економіку на шляху до глобальної конкурентоспроможності – це виклики, які вимагають доброї стратегії та креативної команди талановитих, енергійних співробітників.
Наш національний інтерес – узгодити публічні інститути навколо чітких цілей та професійної організаційної культури, щоб праця в публічній адміністрації приваблювала найкращих.
Цілі проекту
Головна мета проекту розробити та провести серію трансформаційних семінарів, які посприяють публічним управлінцям з країн Вишеградської четвірки та України в розвитку навичок, що створюють цінність і можуть бути застосовані в місцевому контексті в стратегічному публічному управлінні, а створити також на основі семінарів фундамент для регіональної «Спільноти практики» адміністратегів
Серія семінарів запропонує конкретні навички, які можуть застосуватися в різних ситуаціях і які дозволять учасниками реалізовувати окремі аспекти стратегічного управління в своїх організаціях або підрозділах на основі ідей з «Адміністратегії» – першого в Центральній та Східній Європі довідника зі стратегічного управління в публічних інститутах.
Проект відбиває наш інтерес до тієї ролі, яку відіграють інститути в створенні умов для успішних і конкурентоспроможних на глобальному рівні економік в регіоні Центральної та Східної Європи. Він також є реалізацією нашої амбіції поширювати регуляторні інновації та нові підходи до управління в державному та некомерційному секторах, а також сприяти взаємному навчанню в країнах Вишеградської четвірки та швидкому зближенню України із її центральноєвропейськими сусідами.
Партнери проекту |
Рада проекту |
Питання та відповіді
В Польщі, Словаччині та Угорщині публічна адміністрація зіткнулася з нагальною проблемою переосмислення моделей врядування, що використовувалися впродовж останніх 25 років. Метою публічних інститутів більше не може бути механічне копіювання ідей та рішень, розроблених на Заході. Якщо країни регіону прагнуть збудувати економіки, конкурентні на глобальному рівні, їхній публічний сектор повинен мати можливості для розробки та реалізації оригінальних, інноваційних та таких, що створюють додану вартість, стратегій. Ця потреба в зміні урядування збігається з тими викликами, які стоять перед Україною. Її амбітна мета здійснити швидкий ривок в розвитку до рівня західних сусідів вимагає креативного врядування, що виходить за рамки звичного мислення. Де це доречно, Україна очевидно повинна вчитися на досвіді країн Вишеградської четвірки, але водночас вона повинна активно прагнути стати більш інноваційною державою.
Наше рішення базується на стратегічному управління – техніці, що обумовила успіх більшості сучасного бізнесу в знаннєво-інтенсивних галузях. «Ініціатива для регуляторної інновації» Центрально-Європейського університету вивчила способи адаптації цього підходу до публічного сектору в контексті Центральної та Східної Європи. Результатом стала «Адміністратегія» – перший в регіоні довідник зі стратегічного управління в публічних інститутах. «Адміністратегія» видана або буде невдовзі видана в Польщі (Видавництво Studio EMKA), Угорщині (HVG Kiado) та Україні («Основи»). В рамках запропонованого проекту на основі ідей книги буде розроблено та проведено пілотні інноваційні семінари для публічних управлінців середньої та вищої ланки в трьох країнах Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина) та в Україні. Ці семінари допоможуть учасникам розвинути конкретні навички, які можуть застосуватися в різних ситуаціях і які дозволять учасникам реалізовувати окремі аспекти стратегічного управління в своїх організаціях.
«Адміністратегія» в поєднанні із запропонованими семінарами розпочне регіональний діалог про більш стратегічно зорієнтовану та інноваційну державу. Починаючи з деяких спільних амбіцій та ідей, ми прагнемо запустити «ефект снігової кулі». В рамках підготовки до місцевих пілотних семінарів ми проведемо вивчення місцевих кейсів успішних стратегій в публічному секторі, а також підготуємо місцевих тренерів. Цей проект, отже, буде першим кроком до створення регіональної спільноти «адміністратегів», які здійснюватимуть горизонтальний обмін ідеями та досвідом розробки та впровадження стратегій для інститутів на центральному та місцевому рівні. Він створить вкрай потрібну альтернативу для дихотомії, з якою стикаються наші публічні управлінці, – між некритичним запозиченням західних ідей та наголосом на чисто місцевій специфіці.
Проект розроблений з чітко вираженою метою створення довгострокового впливу та здатності до масштабування завдяки «ефекту снігової кулі».
Семінари
Хоча пілотні семінари будуть проводитися англійською мовою, всі матеріали, включно зі слайдами, будуть представлені місцевими мовами. Такий незвичний підхід був обраний саме для того, щоб забезпечити тяглість. Місцеві тренери, які навчатимуться, спостерігаючи за нашими пілотними семінарами, зможуть легко відтворити їх рідною мовою, використовуючи вже підготовлені матеріали. Вартість проведення семінарів буде компенсована грантами або внесками, сплаченими організаціями. Окрім цього, цей міжнародний досвід проведення семінарів можна буде використати для розробки триваліших навчальних програм для публічних управлінців аж до рівня повноцінної післядипломної програми.
Спільнота практики
Створюючи «Спільноту практики» з простими онлайн-інструментами для комунікації та обміну досвідом, ми закладаємо фундамент для довгострокового проекту. В такій спільноті частина контенту (ідеї, кейси, підказки та пропозиції) генерується користувачами. Утримання віртуальної платформи «Спільноти» буде здійснюватися коштом подальших грантів. Це відносно невеликі гроші, якщо використовувати лише англійську як робочу мову. Ми будемо шукати грантові можливості для того, щоб профінансувати переклади, що дозволить «Спільноті» охопити не лише англомовних публічних управлінців. Загалом, щоб зробити наші уряди більш творчими та сконцентрованими на стратегії, потрібна цілеспрямована праця, яка б продемонструвала публічним управлінцям, що можна діяти нестандартно, та підкреслила успіхи тих, хто вже стоїть на передовій урядових інновацій. Саме тому цей проект матиме такий вплив. Семінари та «Спільнота практики» створять «доброчесне коло»: чим більше ми працюємо з публічними управлінцями, тим більше позитивних кейсів ми знаходимо, залучаючи в такий спосіб ще більше людей
Міжнародний Вишеградський фонд – це міжнародна організація зі штаб-квартирою в Братиславі. Фонд був заснований урядами країн Вишеградської групи (V4) – Чеської Республіки, Угорщини, Республіки Польща та Словацької Республіки в Штіржині, Чеська Республіка, 9 червня 2000 року.
Мета
Мета діяльності Фонду – сприяти розвитку тіснішої співпраці між громадянами та організаціями в регіоні, а також між країнами регіону (V4) й іншими країнами, особливо країнами регіону Західних Балкан та Східного Партнерства. Фонд керує кількома грантовими програмами, а також виділяє кошти на індивідуальні стипендії, стажування та творчі відпустки. Грантова підтримка надається оригінальним проектам, зокрема, у сферах культури, науки та досліджень, молодіжних обмінів, транскордонної співпраці та просування туризму, а також в інших пріоритетних сферах, визначених в описах конкурсів, опублікованих на веб-сайті Фонду.
Бюджет
Річний бюджет фонду (8 млн. € в 2014 р.) складається з рівних внесків урядів країн Вишеградської групи. Фонд також використовує (у формі субгрантування або співфінансування) внески інших урядів чи урядових організацій таких країн: Канада, Німеччина, Нідерланди, Південна Корея, Швеція, Швейцарія, Сполучені Штати.
Цільові групи
Будь-яка фізична або юридична особа, за винятком організацій урядових (центральних) інститутів, може звертатися за грантовою підтримкою. Перевага зазвичай надається проектам, поданим неприбутковими організаціями (НУО, фонди) та публічними установами (школи, університети, дослідницькі інститути тощо). Апліканти з-за меж регіону V4 можуть отримати підтримку, якщо їхні проектні пропозиції пов’язані з регіоном V4 та відповідають формальним вимогам, таким як наявність партнерів з країн Вишеградської групи.
Керівні органи
Керівними органами Фонду є Рада послів та Конференція міністрів закордонних справ (дивіться нижче). Виконавчий орган Фонду – Виконавчий директор та його заступник. Адміністративним органом Фонду є Секретаріат.
Конференція міністрів
Конференція міністрів закордонних справ, яка складається з Міністрів закордонних справ країн Вишеградської групи, є верховним органом Фонду. Конференція визначає розмір щорічних внесків та строки їх сплати для кожної країни-члена групи, затверджує правила процедури секретаріату Фонду, а також затверджує бюджет Фонду, тобто щорічні надходження та витрати бюджету, презентовані Радою послів. Конференція міністрів закордонних справ визначає з-поміж своїх членів президента. Президентство є ротаційним відповідно до назв країн-членів, розміщених за алфавітним порядком англійської мови. Конференція Міністрів закордонних справ приймає резолюції одноголосно та проводить зустрічі принаймні один раз на рік з метою оцінки стану виконання завдань, визначених в чинному статуті Фонду. З 1 січня по 31 грудня 2017 р. на Конференції Міністрів головує Словаччина.
Рада послів
Рада послів складається з послів або тимчасових повірених у справах країн-членів Вишеградської групи, акредитованих при голові держави, чий вповноважений представник займає посаду президента Конференції Міністрів закордонних справ. Рада готує програми для сесій Конференції Міністрів закордонних справ та звітує про виконання завдань Фонду за попередній рік. Рада готує проекти програм та документів для сесій Конференції Міністрів закордонних справ і збирається не рідше, ніж один раз на 6 місяців для обговорення питання досягнення цілей. Рада формально схвалює проекти, відібрані для фінансування та впровадження.
Якщо Ви займаєтеся управлінням в публічному секторі – в школі, лікарні, закладі культури, органі місцевого самоврядування або уряду – вітаємо! Ви маєте унікальний шанс впливати на навколишній світ. «Адміністратегія» – це практичний довідник, який допоможе Вам якнайкраще використати цю можливість. «Адміністратегія» є результатом досліджень в десятках адміністрацій в Польщі, в країнах Центральної та Східної Європи, також в ній використані новітні ідеї і передові практики з усього світу. Ця книга розповість вам, крок за кроком, як керувати в публічних інститутах, і, водночас, як дбати про свій власний професійний розвиток.
«Адміністратегія» – це також запрошення до роздумів про деякі укорінені погляди на нашу публічну адміністрацію. Створення чудової лікарні, розвиток країни чи міста, підтримка економіки на шляху до глобальної конкурентоспроможності – це виклики, які вимагають доброї стратегії та креативної команди талановитих та енергійних працівників.
«Администратегия» – это в то же время приглашение к размышлениям о некоторых укоренённых представлениях о нашей публичной администрациии. Создание прекрасной больницы, развитие страны или города, поддержка экономики на пути к глобальной конкурентоспособности – это вызовы, которые требуют чёткой стратегии и креативной команды талантливых и энергичных сотрудников.
Наш національний інтерес – стратегічна інтеграція публічних інститутів навколо чітких цілей та професійної організаційної культури, щоб праця в публічній адміністрації стала привабливою для найкращих.
Польське видання «Адміністратегії» вийшло у видавництві Studio EMKA. Невдовзі книга буде видана в Угорщині (видавництво HVG Kiado) та Україні (видавництво «Основи»). Триває підготовка видань в інших країнах. р
Менеджерська порада місяця План битви
Не буває стратегічного управління без послідовного вибору пріоритетів. Однак в публічному секторі не можна просто сказати: «Я сконцентруюся на двох або трьох головних ініціативах і відкину все інше». Сфера діяльності Вашої організації жорстко визначена. Попри це, всю діяльність Вашої організації можна розділити на 4 категорії. «Стартові майданчики» в – це найбільші пріоритети, важливі для Вас в короткотерміновій перспективі («тут і зараз») та для Вашої організації. «Фланги»– це завдання, не спрямовані на розвиток, але важливі «станом на зараз». «Рейди» – це протилежність «флангів»: діяльність, що може зараз здаватися беззмістовною, але яка є інвестицією в майбутнє. Нарешті «патрулі» – це решта діяльності, завдань та ініціатив: Ви не можете їх повністю ігнорувати, тож пасивно моніторте їх виконання, концентруючи свою увагу на більш важливих пріоритетах. Більше про «План битви» та його практичне застосування можна прочитати в Розділі І «Адміністратегії
|
Позитивні приклади з регіону
В 2000 році, коли Клаус Йоганніс був обраний мером міста Сібіу, мало хто міг розгледіти в ньому майбутню політичну зірку. Тоді 120-тисячне, розташоване далеко від західного кордону в самому центрі Румунії Сібіу було провінційним містом. Через 14 років, коли Йоганніс пішов з посади мера, як новообраний президент Румунії, Сібіу було одним з найбагатших міст цілої країни.
В «Адміністратегії» ми наголошуємо, що стратегічне управління – це не одна велика «магічна» ініціатива. Це радше мозаїка різних заходів, що взаємно посилюють один одного та вміло поєднують унікальні ресурси Вашої команди, установи, інституції або міста з амбітним баченням, спрямованим на створення «суспільної цінності». Хоч ця мозаїка і складається з безлічі різних елементів, вона має утворвювати цілісну привабливу історію.
Дії Йоганніса – це ідеальний приклад такого підходу до стратегії. Ключовою ідеєю було створення конкурентної переваги міста як «малого Берліна» – «німецького» міста в Румунії. Німецького в лапках тому, що в Сібіу до етнічних німців належав лише 1% населення міста. Однак, «німецький бренд» Сібіу не був і повністю вигаданим. Місто має глибокі німецькі корені, і сам мер був етнічним німцем. Окрім того, невеличка місцева німецька громада утримувала в місті власну школу та театр.
Стратегія «малого Берліна» отримала особливо важливий імпульс для впровадження в 2006 році, коли Йоганніс переконав Великого герцога Люксембурзького «поділити» статус Європейської культурної столиці 2007 року з Сібіу. Виявилося, що люксембурзька герцогська сім’я походить власне з околиць Сібіу!
Надзвичайно швидкий темп, в якому Сібіу повинно було готуватися до цієї ролі, мав особливо важливе значення, оскільки він показав мешканцям міста, вирізнення на фоні інших міст Румунії може приносити користь. Навіть етнічні румуни відзначали, що німецьке коріння давало місту цікаву та оригінальну історію. Більше того, «німецькість» стала хорошим гаслом, що пояснювало далекосяжні зміни в способі діяльності міської адміністрації. Йоганніс блискавично викорінив корупцію та непотизм, вимагаючи безумовної чесності навіть в найдрібніших справах. Втручання мера стали популярними серед коментаторів – наприклад, він публічно висварив міських підрядників за те, що їхні робітники залишили будівельний майданчик на десять хвилин раніше закінчення робочого дня.
Рік Європейської столиці культури закінчився успіхом. Раптом на культурній карті Європи з'явилося місто Сібіу. Йоганніс вирішив розвинути цей успіх, і в міській раді був утворений спеціалізований відділ для організації наступних культурних заходів. Сібіу мало стати центром «фестивального туризму», надзвичайно привабливого для приймаючого міста.
Зрозуміло, що одними лише заходами не можна забезпечити сталий розвиток міста. Тому другою основою стратегії «малого Берліна» стало залучення німецьких інвестицій в промисловість. Культурний бренд Сібіу став магнітом: Йоганніс з його бездоганною німецькою успішно переконував німецькі компанії, що Сібіу – це не лише черговий постачальник дешевої робочої сили. Німецькі менеджери-експати мали почуватися в Сібіу «як вдома», користуючись місцевою культурною та освітньою інфраструктурою. Це було влучання в самісіньке яблучко, оскільки загальною тенденцією при прийнятті інвестиційних рішень є врахування умов життя для менеджерів та їхніх сімей.
За кілька років Lufthansa започаткували пряме авіасполучення між місцевим аеропротом та 5 містами в Німеччині, а «Австрійські авіалінії» запустили рейс до Відня. Неймовірно, але при цьому Сібіу не має прямого авіасполучення з Бухарестом.
Наприкінці варто сказати, що попри зосередження на компаніях та туристах з німецькомовних країн, про цілісну та оригінальну стратегію міста дізналися й в інших державах Європи. Хороші умови життя для експатів, прозора та професійна місцева адміністрація привабили інвесторів з усієї Європи, наприклад, з Франції.
Цікаві ідеї з усього світу
В блозі Harvard Business Review від 9 травня опублікований набір практичних порад для «новачків» в менеджменті. Що робити на старті кар'єри?
Дізнайтеся більше на: https://hbr.org/2017/05/5-things-new-managers-should-focus-on-first
Про те, як керувати своєю кар'єрою в публічному управлінні, читайте у висновках до розділу ІІ «Адміністратегії».
У Financial Times від 27 квітня можна знайти захоплюючу статтю про дослідження, проведене в Оксфорді Інґрід Бетанкур, – колишнім кандидатом на посаду президента Колумбії. Вона шість років провела в полоні ФАРК.
Виявляється, що досвід Бетанкур у полоні дуже дивним чином нагадує ті дилеми, з якими стикаються корпорації. Бетанкур підкреслює, що навіть в приватному секторі, ключем до праці, щоб вона не ставала «постійним стражданням», є поєднання щоденних завдань з ширшими суспільними цілями або благами.
Детальніше дивіться на: https://www.ft.com/content/259e7c56-28d5-11e7-9ec8-168383da43b7
Про те, чому відчуття позитивного впливу на дійсність є ключем до індивідуального успіху, читайте в Вступі «Стратегія та успіх» «Адміністратегії».
Financial Times опублікувала цікавий коментар професора іспанської бізнес-школи IESE про навдивовижу міцну економіку країни після фінансової кризи 2008-2009 років. В статті чітко наголошується тема стабільності економічної стратегії держави.
Дивіться більше на: https://www.ft.com/content/5a681e0c-9a09-11e6-8f9b-70e3cabccfae
Приклади стратегічно узгоджених держав наведені у Вступі «Стратегія та успіх» «Адміністратегії».
«Modern Healthcare» («Сучасна система охорона здоров'я») від 26 квітня повідомляє, що лікарні в Чикаго готуються до запровадження комплексної відкритої для публіки системи рейтингування лікарів та медсестер. Система буде захищена від маніпуляцій з боку осіб, які не є пацієнтами.
Дивись детальніше: http://www.modernhealthcare.com/article/20170426/NEWS/170429899/finding-a-four-star-doctor-like-finding-four-star-pad-thai
Протоколи та питання для анкети були розроблені Міністерством охорони здоров'я. Вони доступні за посиланням: https://www.ahrq.gov/cahps/surveys-guidance/cg/instructions/index.html
Про роль зворотнього зв'язку від клієнтів можна прочитати в підрозділі І.3 «Адміністратегії».
В кінці бюлетеня дуже цікава стаття з Guardian про те, як славетні навчальні програми з філософії, політики та економіки в Оксфорді, випускниками яких були чимало відомих британських політиків, дедалі менше відповідають потребам публічних управлінців. Якщо відкинути згадку про Оксфорд, то дискусія про те, чому вчити майбутніх публічних управлінців, є актуальною і в інших країнах.
Дивіться детальніше: https://www.theguardian.com/education/2017/feb/23/ppe-oxford-university-degree-that-rules-britain
Підрозділ І.1 «Адміністратегії» присвячений новим компетенціям публічних управлінців, особливо в сфері публічної політики.
Практичний та надихаючий довідник з реформи публічної адміністрації в Східній Європі, який заохочує управлінців просувати суспільні блага, будуючи водночас особисті кар’єри для себе та своїх команд. Автори беруть за основу успішні випадки з приватного бізнесу в галузях економіки знання, але підкреслюють особливі цінності та винагороди державної
служби в національному середовищі, де є стільки можливостей для відданих справіі стратегічних мислителів.
Сьюзен Роуз-Екерман
Генрі Р. Льюс, професор права та політології, співдиректор Єльського університета
Джон М. Олін, Центр права, економіки та публічної політики
Оцініть Бюлетень спільноти практиків
Це перший випуск нашого Бюлетеня спільноти практики. Ми хочемо, щоб наступні випуски були кращими і більше відповідали Вашим очікуванням та потребам. Тому просимо Вас заповнити коротеньку анкету про бюлетень. На її заповнення потрібно до 5 хвилин. Анкета знаходиться за посиланням.
Щиро дякуємо!